Боротьба за землю - останній рубеж захисту українства на Прикарпатті

Христос воскрес! Воскресне Україна! То що земля в Карпатах - єдине і найцінніше, що залишилося в корінного населення, гадаю, хохляцька мафія розуміє забагато ліпше від самих місцевих мешканців. Тому всі її зусилля буде скеровано саме для скупки землі задешево, причому для цього вона використовуватиме як і зубожіння селянства так і прямі погрози, так вже колись було, коли наїзники зі Сходу силоміць заганяли галичан до колгоспів, і так буде знову - коли людей будуть примушувати продавати ділянки майже за копійки. Безумовно принцип "Зарваніцької ініціятиви" про розбудову спротиву саме з місць, із сел, з парафій є єдиноправильним, але... по другий бік фронту теж не блазні сидять, вони знають, що найслабша ланка у справі купівлі землі - це окрема людина, конкретна родина - ось на них й будуть тиснути, спокушати на продаж. Але де механізм опору, людина слабка, ну почне панотець чи там сусіди намовляти не продавати землицю, але... й "звідти" піде вміла обробка чоловіка. Ось де головна загроза - не сама Орда, а місцева її аґентура, зі своїх же. Щоби реально скупити землю в місцевого народу хохляцька влада мусить мати свій аппарат на місцях, щоби це здійснювати. А ось тут вже слабе місце й самого противника - його люди, їхні родини... Нікого звісно вбивати не треба, Боже борони, зараз не 46 рік, але застерегти варто особливо "ініціятивних", щоб не дуже аґітували людей на продаж, а то може, раптом пожежа станеться - хати чи автівки, але ці методи обопільні, так само й окупаційна влада почне впливати на "незгідників". Ось в тому й проблема, що не має сітки - інформаційно, а згодом й екзекутивної. Тріки, п"ятірки, а краще за все одинаки, без усякого зв"язку, бо зв"язок це прямий шлях до рук ворога. Зараз всі грамотні, все звісно, хто чим займається. Всі старі теми - ієрархії, провідництва - за це все кров"ю сплачено, нащо повертатися до старих помилок, всього-то потрібна анонімна скрізьприсутня мережа, щоби хохлобидло, яке буде займатися скупкою землі в Карпатах щохвилини почувало спиною чийсь уважний погляд, і замислилось би, чи воно варто взагалі займатися "земельним питанням в клятій бандерівській Галичині". Такщо громадська стуктура на базі парафій та сільских громад, то само собою велика справа, але без анонімної сітки нікуди.