Ставлення до Ющенка Львівських ЗМІ: "10 кроків від Президента, або Чому Ющенко бреше"

Ставлення до Ющенка Львівських ЗМІ: "10 кроків від Президента, або Чому Ющенко бреше"

Натрапив на ресурс "Обєктивно" вишукуючи новин про Львів. Сподобалась мова написання, хоч вона і з схильністю більше до київського стилю. Спеціалізованих і логічних статей "такою мовою" не пишуть, але про події виходить досить нормально. На колонку "від редактора" випадково клацнув і зацікавився останньою статтею в переліку:

10 кроків від Президента, або Чому Ющенко бреше



Недурна і навіть розумна на вигляд жінка(на фото) вірно означила нерозуміння "яка ж в Ющенка політика?". Відсутність чіткого увлення у журналістів якою має бути політика Президента, де увесь матеріал нажаль звівся до критики і ще раз критики та фінальної пропозиції, яка мене дуже розчарувала.

З несприйняттям і не брехнею, а просто відрубаністю Ющенка від ситуації при його оцінках з автором матеріалу цілком згоден. "Я не полінувалась і проаналізувала так звані досягнення пана Ющенка, пропоную і вам насолодитись тими «великими звершеннями», які зробив для нас наш президент."-перелік смішних заслуг Ющенка викрили вірно.

Ющенко не вкрав чужих успіхів, присвоївши чужі. Бо все про що йдеться і називається "я зробив"-неіснує в природі української реальності. Це настільки очевидно, що пояснювати авторці не довелось, звертаючись до цифр і експертних оцінок інститутів.

Зарядившись негативом до Президента дух статті вирішено не втрачати до кінця. Автор матеріалу в противагу своїй неприйнятності Ющенкової сліпоти розкритикували і його нещодавнє прозріння:

//І наостанок – як на мене, сильний президент сильної країни не має права сіяти паніку серед свого народу. Він зобов’язаний піднімати дух і патріотизм тоді, коли країні важко, зобов’язаний показувати позитивний приклад, але те, що написав Президент 26 червня 2009 року для газети «День», ставить під сумнів наявність таких чеснот як сила, мудрість, виваженість, відповідальність та чесність у Ющенка Віктора Андрійовича.

Не знаю, чим керувався президент, коли писав цей спіч, але стільки негативу вилити на голови своїх співвітчизників може людина, яка не любить своєї Батьківщини.

«Звертаюся до моїх співвітчизників у час великих викликів, що постали перед Україною. Ми переживаємо економічну кризу, яка загрожує стабільності та подальшому розвиткові нашої країни. Ми переживаємо кризу політичну, яка несе небезпеку втрати демократичних здобутків останніх п'яти років. Коли весь світ цілеспрямовано протидіє фінансово-економічній скруті, наш уряд так і не спромігся виробити антикризовий план, спрямувавши всю енергію на політичні оборудки. Розкол та постійні чвари в парламенті тільки погіршують ситуацію. Нереальний державний бюджет став джерелом нестабільного валютного курсу й зростання цін. Це поставило під загрозу подання нашій країні міжнародної допомоги. До втрати довіри до України призводить і непрозорість дій уряду та утримання в таємниці реальних економічних показників. Безробіття, інфляція, зловживання державними коштами, банкрутство підприємств, газова криза і, нарешті, потенційний бюджетний колапс - усе це свідчення того, наскільки непрофесійно уряд і політична еліта керують економікою країни.»//

Патріотизм не починається з оптимізму. Це брехня дермократів. Жоден патріот і герой, загиблий за Україну не говорив що завтра буде добре. Відкриті очі і віра в результат боротьби за майбутнє патріотам приклади створювали. Ющенко, охарактиризувавши реальний стан речей в Україні не "вилив бруд на співвітчизників", а показав з чого потрібно вибиратись, а не вдавати що все вирішується у межах сьогоднішніх тенденцій і можливостей. Без радикальних Реформ оптимізм "патріотів"-це божевілля глупих.