Отже можна і треба лаяти Ющенка

Президент Віктор Ющенко, що пішов, заслуговує на багато докорів:
- За прояви слабкості, за нерішучість за невміння дружити і цінувати дружбу. За те, що не забезпечив
економічні реформи, його просто можна порвати на частини.

Але
заслуговує він і поздоровлень. За те, що обіцяв провести чесні вільні президентські вибори. І провів їх. Не чіплявся за владу. Не призначав собі наступників. Не розстрілював парламентів.

Він
гарантував справжню свободу слова - вона на Україні сьогодні є.
Він хотів, щоб зовнішні гравці не втручалися по-великому в українську політику - так і вийшло. Выбори- 2010 стали за весь пострадянський час першими, на яких той же Кремль не мав явного фаворита і не впливав на результат.
Віктор Ющенко хотів не допустити до президентського поста Юлію Тимошенко тому, що бачив в ній джерело авторитарної загрози. І не допустив. Так що Тимошенко програла не стільки Януковичу скільки Ющенку. Якби не
глава держави, що йде, Юлія Володимирівна отримала б, по моїй стартовій оцінці, на 7-8% голосів більше і стала б
президентом.
З усіма вищеописаними наслідками.
Отже можна і треба лаяти Ющенка, але не варто робити з нього нікчемну нікчемність і йолопа царя небесного.

Його не тільки треба лаяти,його треба судити народним судом.